НКС – ВАЖЛИВА ЧАСТИНА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ, ВТІЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Старший науковий співробітник Всеукраїнського центру вишивки та килимарства Олена БЕЗНОСЮК взяла участь у презентації монографії «Нематеріальна культурна спадщина, як найголовніший інструмент збереження української нації». Захід відбувся на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Авторами монографії є кандидат історичних наук, член Експертної ради з НКС Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Влада ЛИТОВЧЕНКО та голова Експертної ради з НКС МКСК Валентина ДЕМ’ЯН.

Варто зазначити, що моніторинг та старт інвентаризації решетилівського елемента нематеріальної культурної спадщини «Технологія виконання вишивки «білим по білому», його просування до Репрезентативного списку ЮНЕСКО проводився за консультативної допомоги ЦР «Демократія через культуру» (організація акредитована у ЮНЕСКО з питань НКС), яку представляла Валентина Дем’ян.

Авторки у своїй монографії детально розглядають механізми інвентаризації НКС, роль громадських ініціатив, міжнародних партнерств і креативних індустрій у популяризації живої спадщини, щоб привернути увагу суспільства та міжнародної спільноти до проблем збереження історико-культурних цінностей та вироблення інструментів захисту елементів НКС в Україні. Це надзвичайно актуально нині, в умовах війни, коли ворог знищує наші культурні цінності, руйнує об’єкти, що належать до культурної спадщини.

Як зазначає Олена Безносюк, нематеріальна культурна спадщина (НКС) – важлива частина національної безпеки, «візуалізація» того, за що ми боремося, втілення національної ідентичності. На відміну від існуючої системи, яка обмежується тільки виявленням та документуванням НКС, необхідно втілювати схему взаємодії туризму та НКС для створення стійких туристичних продуктів. Актуальність нематеріальної культурної спадщини сьогодні полягає у зацікавленості нею сучасного суспільства, тому раціональним буде використати цей момент для збереженням НКС, підтримавши спадщину економічною діяльністю, яка сприятиме незмінності передачі елемента у спадок.

Науковиці пропонують заходи для збереження й відновлення умов існування, розвитку і передачі нащадкам традицій, народних обрядів, звичаїв та традиційних ремесел, а також особливостей способу життя, характерних лише для культури народу України, чинників формування національного менталітету. Враховуючи євроінтеграційні прагнення України, у виданні ставляться важливі питання, пов’язані зі входженням України в культурний простір Європейського Союзу, а також із збереженням ідентичності української нації як повноправного члена Європейського Союзу.